1. Великий тлумачний словник сучасної мови

карборунд

карбору́нд

-у, ч., спец.

Надтвердий матеріал, який добувають із піску та коксу в електропечах і використовують для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карборунд — карбору́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карборунд — карбору́нд [від карбо... і (ко)рунд] сполука кремнію з вуглецем; кристалічна речовина, за твердістю поступається лише алмазові, застосовують як абразиви, для виготовлення вогнетривких плит, нагрівальних стрижнів для електропечей тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. карборунд — див. карбід кремнію Універсальний словник-енциклопедія
  4. карборунд — КАРБОРУ́НД, у, ч., спец. Дуже тверда кристалічна речовина, сполука вуглецю з кремнієм, що використовується для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Словник української мови в 11 томах