каучук
каучу́к
(франц., англ. caoutchouc, з індіан. мови майнас)
високомолекулярна еластична речовина, яку видобувають у вигляді твердої пружної маси з латексу (молочного соку) деяких рослин (натуральний К.) або одержувана штучним способом (синтетичний К.). Застосовують у багатьох галузях техніки й побуту, головним чином, у вигляді гуми.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каучук — каучу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каучук — -у, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каучук — КАУЧУ́К, у́, ч. Смолиста речовина, яку видобувають із молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти і т. ін. (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Робимо ж ми штучний каучук, робимо штучний шовк .. Словник української мови у 20 томах
- каучук — Каучу́к, -ку (амер.-інд. caoutchouc) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каучук — КАУЧУ́К, у́, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Словник української мови в 11 томах