1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каучук

каучу́к

-у, ч.

Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каучук — каучу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каучук — КАУЧУ́К, у́, ч. Смолиста речовина, яку видобувають із молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти і т. ін. (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Робимо ж ми штучний каучук, робимо штучний шовк .. Словник української мови у 20 томах
  3. каучук — каучу́к (франц., англ. caoutchouc, з індіан. мови майнас) високомолекулярна еластична речовина, яку видобувають у вигляді твердої пружної маси з латексу (молочного соку) деяких рослин (натуральний К.) або одержувана штучним способом (синтетичний К.). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. каучук — Каучу́к, -ку (амер.-інд. caoutchouc) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. каучук — КАУЧУ́К, у́, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Словник української мови в 11 томах