каучук

КАУЧУ́К, у́, ч.

Смолиста речовина, яку видобувають із молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти і т. ін. (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму.

Робимо ж ми штучний каучук, робимо штучний шовк .. Робимо штучні анілінові фарби (В. Підмогильний);

Вона згадала, що Макар Макарович наказував лісникам заготовляти коріння бересклету, бо з нього добувають каучук (О. Донченко);

На цій леваді за всі роки своєї роботи вона [Пармузіна] здобула сировину на сотні тонн натурального каучуку, без якого неможливе виробництво каучуку синтетичного (І. Волошин);

Хіміки навчились одержувати з вугілля штучну нафту, а з неї – бензин, лаки, мило, харчові жири, каучук (з наук.-попул. літ.);

Вулканізований каучук називається гумою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каучук — каучу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каучук — -у, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каучук — каучу́к (франц., англ. caoutchouc, з індіан. мови майнас) високомолекулярна еластична речовина, яку видобувають у вигляді твердої пружної маси з латексу (молочного соку) деяких рослин (натуральний К.) або одержувана штучним способом (синтетичний К.). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. каучук — Каучу́к, -ку (амер.-інд. caoutchouc) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. каучук — КАУЧУ́К, у́, ч. Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо (синтетичний каучук) і з якої виготовляють гуму. Словник української мови в 11 томах