кліф
(від англ. cliff – скеля)
обрив морського берега, що утворюється від дії прибою.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кліф — кліф іменник чоловічого роду обрив морського берега Орфографічний словник української мови
- кліф — -у, ч. Обрив морського берега, що утворюється від дії прибою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліф — КЛІФ, у, ч., геол. Прибережна частина морського дна у вигляді урвища. У відмерлих кліфах, де спостерігаються карстові процеси, напливи, площинний змив під слабким опосередкованим впливом моря, відбуваються певні флористичні відмінності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кліф — (крутий обрив) урвище на березі моря або озера; виникає в результаті поступового руйнування високого берега водними хвилями; див. абразія. Універсальний словник-енциклопедія