1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кліф

-у, ч.

Обрив морського берега, що утворюється від дії прибою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліф — кліф іменник чоловічого роду обрив морського берега Орфографічний словник української мови
  2. кліф — КЛІФ, у, ч., геол. Прибережна частина морського дна у вигляді урвища. У відмерлих кліфах, де спостерігаються карстові процеси, напливи, площинний змив під слабким опосередкованим впливом моря, відбуваються певні флористичні відмінності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кліф — (від англ. cliff – скеля) обрив морського берега, що утворюється від дії прибою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кліф — (крутий обрив) урвище на березі моря або озера; виникає в результаті поступового руйнування високого берега водними хвилями; див. абразія. Універсальний словник-енциклопедія