1. Словник іншомовних слів Мельничука

коагуляція

коагуля́ція

(від лат. coagulatio – згортання, згущення)

злипання частинок колоїдів при їхньому зіткненні в процесі теплового (броунівського) руху, переміщування або напрямленого переміщення в зовнішньому силовому полі. Застосовують для очищення води, повітря тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коагуляція — коагуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коагуляція — Коагуляция — coagulation (flocculation) — *Koagulation, Flockung, Ausflocken, Flocken, Gerinnen — злипання частинок колоїдів при їхньому зіткненні в процесі теплового (броунівського) руху... Гірничий енциклопедичний словник
  3. коагуляція — -ї, ж., спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коагуляція — КОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину. Розчини соляної та оцтової кислот спричиняють коагуляцію бурових розчинів (з наук. літ.). 2. вет., мед. Словник української мови у 20 томах
  5. коагуляція — КОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину. Основним методом прискорення коагуляції є добавляння до колоїдного розчину невеликої кількості різних електролітів (Заг. хімія, 1955, 464). Словник української мови в 11 томах