ковбой
ковбо́й
(англ. cow-boy, від cow – корова і boy – хлопець)
північноамериканський пастух-вершник.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковбой — ковбо́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ковбой — див. спритний Словник синонімів Вусика
- ковбой — -я, ч. У західних штатах США – пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковбой — Вершник Словник чужослів Павло Штепа
- ковбой — КОВБО́Й, я, ч. На заході США і Канади – пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах. Він перечитував Рідів роман про дивні пригоди відважних ковбоїв (М. Словник української мови у 20 томах
- ковбой — КОВБО́Й, я, ч. У західних штатах США — пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах. Численні асканійські строковики ввижаються їм якимись покірними, чемними, мальовничими ковбоями… (Гончар, Таврія, 1952, 140)... Словник української мови в 11 томах