1. Словник іншомовних слів Мельничука

колективізація

колективіза́ція

(від лат. collectivus – збірний)

усуспільнення;

¤ К. сільського господарства – соціалістична перебудова сільського господарства шляхом добровільного об’єднання дрібних одноосібних селянських господарств у великі колективні господарства (в СРСР – колгоспи). Ідею К. сільського господарства як єдиного засобу переходу селянських мас до соціалізму висунули К. Маркс і Ф. Енгельс, розвинув її у своєму кооперативному плані В. І. Ленін. К. сільського господарства – важлива складова частина ленінського плану побудови соціалізму в СРСР. Необхідні передумови для К. були створені перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції, індустріалізацією СРСР. Масова К. почалася в СРСР у 2-й половині 1929 р. і завершилася в 30-х pp. На основі суцільної К. сільського господарства був ліквідований клас куркульства. СРСР перетворився на країну великого високомеханізованого сільського господарства. Це була революція в економічних відносинах, у всьому способі життя селян. К. відіграла вирішальну роль у побудові соціалізму, у зміцненні союзу робітничого класу і селянства. В соціалістичних країнах К. здійснюється на основі кооперативного плану В. І. Леніна з урахуванням історичних і економічних особливостей розвитку кожної з них.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізація — колективіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колективізація — [колеиктиев'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. колективізація — -ї, ж., іст. Об'єднання одноосібних селянських господарств у великі господарства – колгоспи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колективізація — КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи. Колись, ще до колективізації, двір і будівлі .. належали заможному баєві (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. колективізація — Об'єднання індивідуальних селянських господарств у спілки, що спираються на колективну власність на засоби виробництва; у СРСР суцільна примусова к. була проведена 1929-34; в УСРР вже до 1932 колективізовано бл. Універсальний словник-енциклопедія
  6. колективізація — Колективіза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колективізація — КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Об’єднання одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства — колгоспи. Колективізація назавжди визволила село від куркульської кабали, від класового розшарування, від розорення і злиднів (Програма КПРС... Словник української мови в 11 томах