колонцифра
колонци́фра
(від франц. colonne – колонка і араб. сіфр – нуль; цифра)
порядковий номер сторінки книги, журналу тощо; набирають зверху або знизу шпальти чи сторінки.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колонцифра — колонци́фра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колонцифра — -и, ж., друк. Цифра, яка може розміщуватися внизу або рідше зверху сторінки і показує порядковий номер сторінки книги, журналу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колонцифра — КОЛОНЦИ́ФРА, и, ж., полігр. Цифра, яка розміщується внизу, рідше зверху сторінки і показує порядковий номер сторінки книги, журналу і т. ін. Проставляння колонцифр називаєтся пагінацією (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- колонцифра — Колонци́фра, -ри, -рі; -ци́фри, -фер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колонцифра — КОЛОНЦИ́ФРА, и, ж., друк. Цифра, яка може розміщуватися внизу або рідше зверху сторінки і показує порядковий номер сторінки книги, журналу тощо. Словник української мови в 11 томах