колонцифра
КОЛОНЦИ́ФРА, и, ж., полігр.
Цифра, яка розміщується внизу, рідше зверху сторінки і показує порядковий номер сторінки книги, журналу і т. ін.
Проставляння колонцифр називаєтся пагінацією (з навч. літ.);
При оформленні староруської книги колонтитули, колонцифри часто писали червоним кольором, що робило книгу ошатною і святковою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колонцифра — колонци́фра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колонцифра — -и, ж., друк. Цифра, яка може розміщуватися внизу або рідше зверху сторінки і показує порядковий номер сторінки книги, журналу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колонцифра — колонци́фра (від франц. colonne – колонка і араб. сіфр – нуль; цифра) порядковий номер сторінки книги, журналу тощо; набирають зверху або знизу шпальти чи сторінки. Словник іншомовних слів Мельничука
- колонцифра — Колонци́фра, -ри, -рі; -ци́фри, -фер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колонцифра — КОЛОНЦИ́ФРА, и, ж., друк. Цифра, яка може розміщуватися внизу або рідше зверху сторінки і показує порядковий номер сторінки книги, журналу тощо. Словник української мови в 11 томах