колонізація

колоніза́ція

(франц. colonisation)

1. Заселення вільної території на окраїнах власної країни.

2. Заснування поселень у залежній країні.

3. Перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного й політичного поневолення її іншою країною.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонізація — колоніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колонізація — [колон'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. колонізація — -ї, ж. 1》 Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). 2》 Заселення вільних територій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колонізація — Осадництво, заселя Словник чужослів Павло Штепа
  5. колонізація — КОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Захоплення якої-небудь країни чи області та насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). Бажаючи не відстати від своїх старших партнерів по майбутній колонізації України... Словник української мови у 20 томах
  6. колонізація — Колоніза́ція, -ції, -цією; -за́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колонізація — КОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). Бажаючи не відстати від своїх старших партнерів по майбутній колонізації України... Словник української мови в 11 томах