колонізація

колоніза́ція

[колон'ізац'ійа]

-йі, ор. -йеійу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонізація — колоніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колонізація — -ї, ж. 1》 Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). 2》 Заселення вільних територій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колонізація — Осадництво, заселя Словник чужослів Павло Штепа
  4. колонізація — КОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Захоплення якої-небудь країни чи області та насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). Бажаючи не відстати від своїх старших партнерів по майбутній колонізації України... Словник української мови у 20 томах
  5. колонізація — колоніза́ція (франц. colonisation) 1. Заселення вільної території на окраїнах власної країни. 2. Заснування поселень у залежній країні. 3. Перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного й політичного поневолення її іншою країною. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. колонізація — Колоніза́ція, -ції, -цією; -за́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колонізація — КОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). Бажаючи не відстати від своїх старших партнерів по майбутній колонізації України... Словник української мови в 11 томах