1. Словник іншомовних слів Мельничука

команда

кома́нда

(франц. commande, від лат. commando – доручаю, наказую)

1. Тимчасова або постійна організація для виконання певних обов’язків або робіт (напр., пожежна К.).

2. військ. Короткий усний наказ.

3. тех. Електричний сигнал, дія якого на систему керування приводить до виконання певного розпорядження.

4. Код, що визначає виконання електронною обчислювальною машиною однієї певної операції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. команда — кома́нда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. команда — Наказ, д. розказ; (провід) командування; (танка) екіпаж, обслуга, особовий склад, р. залога; СПРТ. колектив, г. дружина. Словник синонімів Караванського
  3. команда — див. наказ Словник синонімів Вусика
  4. команда — -и, ж. 1》 Короткий наказ командира за встановленою формою. || Чиє-небудь розпорядження, висловлене коротко, владно. 2》 Керівництво якою-небудь військовою частиною; командування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. команда — КОМА́НДА, и, ж. 1. Короткий усний наказ командира за встановленою формою. – Нумо, вдармо на той город!.. І команди не чекали [половці].., Жваво рушили до брам (І. Франко); Вся армія кинулась штурмом до Лук. – В атаку! – лунала команда Івана (І. Словник української мови у 20 томах
  6. команда — як (мов, на́че і т. ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду). Разом, водночас, дружно. Денис несподівано рвонув “соб”.. Хропіння на возі затихло. Фразеологічний словник української мови
  7. команда — КОМА́НДА (особовий склад судна, літака, танка тощо), ЕКІПА́Ж. Посуваючись далі на південь, команда помітила, що забортна вода стала ніби трохи пріснішою і каламутнуватою (З. Тулуб); Ніхто не знав, куди іде бригада.. Словник синонімів української мови
  8. команда — КОМА́НДА, и, ж. 1. Короткий наказ командира за встановленою формою. — Нумо, вдармо на той городі..! команди не чекали [половці]… Жваво рушили до брам (Фр., XIII, 1954, 371); Вся армія кинулась штурмом до Лук.— В атаку! — лунала команда Івана (Нех. Словник української мови в 11 томах
  9. команда — рос. команда 1. Група людей, покликана виконувати певну роботу (завдання). Як правило, К. працює на лідера, котрий дає завдання і розподіляє роботу, функції між її членами. 2. Усний наказ (повеління) виконати певну дію чи обсяг робіт. Eкономічна енциклопедія
  10. команда — Команда, -ди ж. 1) Команда. 2) Отрядъ, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. І. 264. 3) Кружокъ, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161. Словник української мови Грінченка