комутативний

комутати́вний

(від лат. commutatus – зміна, перетворення)

переміщувальний, пов’язаний з переміщуванням;

¤ к. закон – закон, що виражає незмінність суми або добутку від перестановки доданків або співмножників.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комутативний — комутати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комутативний — -а, -е. Прикм. до комутативність. Комутативний договір — в теорії цивільного права – назва договору, взаємні представлення сторін за яким відомі у момент його укладення. Великий тлумачний словник сучасної мови