1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комутативний

комутати́вний

-а, -е.

Прикм. до комутативність.

Комутативний договір — в теорії цивільного права – назва договору, взаємні представлення сторін за яким відомі у момент його укладення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комутативний — комутати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комутативний — комутати́вний (від лат. commutatus – зміна, перетворення) переміщувальний, пов’язаний з переміщуванням; ¤ к. закон – закон, що виражає незмінність суми або добутку від перестановки доданків або співмножників. Словник іншомовних слів Мельничука