комутативний

комутати́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комутативний — -а, -е. Прикм. до комутативність. Комутативний договір — в теорії цивільного права – назва договору, взаємні представлення сторін за яким відомі у момент його укладення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комутативний — комутати́вний (від лат. commutatus – зміна, перетворення) переміщувальний, пов’язаний з переміщуванням; ¤ к. закон – закон, що виражає незмінність суми або добутку від перестановки доданків або співмножників. Словник іншомовних слів Мельничука