1. Словник іншомовних слів Мельничука

комізм

комі́зм

(від грец. κωμικός – смішний, комедійний)

1. Відтінок смішного в чому-небудь.

2. Насмішкуватість, гумор.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комізм — комі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комізм — -у, ч. 1》 Смішне, комічне в чому-небудь (у подіях, учинках людини тощо). 2》 Засіб, спосіб зображення чого-небудь у смішному, комічному вигляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комізм — КОМІ́ЗМ, у, ч. 1. Смішне, комічне в чому-небудь (у подіях, учинках людини і т. ін.). – Старі комедії цікаві не тільки тому, що вони талановиті, несуть у змісті багато комізму, а ще й тому, що цілий ряд старовинних прийомів зараз здаються нам смішними (О. Словник української мови у 20 томах
  4. комізм — Естетична категорія, що характеризує постаті та ситуації в ракурсі гумору й сатири. Універсальний словник-енциклопедія
  5. комізм — ГУ́МОР (художній прийом, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді), КОМІ́ЗМ. Жаргонні й діалектні вислови особливо широко застосовуються в гуморі і дають там неабиякий ефект (М. Рильський); Сучасність комедії визначається сучасною природою комізму, а не місцем дії (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. комізм — Комі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. комізм — КОМІ́ЗМ, у, ч. 1. Смішне, комічне в чому-небудь (у подіях, учинках людини тощо). — Старі комедії цікаві не тільки тому, що вони талановиті, несуть у змісті багато комізму, а ще й тому, що цілий ряд старовинних прийомів зараз здаються нам смішними (Довж. Словник української мови в 11 томах