1. Словник іншомовних слів Мельничука

комітет

коміте́т

(франц. comite, від лат. committo – доручаю)

1. Державний або партійний орган, що утворюється для керівництва окремою галуззю народного господарства, громадсько-політичною роботою або для керівництва організацією (напр., Комітет партійного контролю при ЦК КПРС, комітет молодіжних організацій СРСР).

2. Керівний виборний орган.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комітет — коміте́т іменник чоловічого роду колегіальний орган Орфографічний словник української мови
  2. комітет — див. КОМІСІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. комітет — -у, ч. 1》 Колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної або громадської діяльності. Біржовий комітет — постійний керівний орган біржі, обраний загальними зборами членів біржі на певний строк і відає її справами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комітет — Лава Словник чужослів Павло Штепа
  5. комітет — КОМІТЕ́Т, у, ч. 1. Колегіальний виборний орган, який керує певною роботою, діяльністю. Мене переведено в Кримський комітет філоксерний (М. Коцюбинський); Його нові товариші – члени міського комітету українських есерів – незадоволено хмурилися (Д. Словник української мови у 20 томах
  6. комітет — (англ. сommittee) група всередині організації, якій делеговані повноваження якого-небудь завдання або комплексу завдань. Економічний словник
  7. комітет — Коміте́т, -ту; -те́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комітет — КОМІТЕ́Т, у, ч. 1. Колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної або громадської діяльності. Мене переведено в Кримський комітет філоксерний (Коцюб., III, 1956, 126); — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Словник української мови в 11 томах
  9. комітет — рос. комитет колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. Eкономічна енциклопедія