комітет

коміте́т

-у, ч.

1》 Колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної або громадської діяльності.

Біржовий комітет — постійний керівний орган біржі, обраний загальними зборами членів біржі на певний строк і відає її справами.

Ринговий комітет — орган, який спостерігає за укладенням угод брокерами у біржовому кільці та за дотриманням правил ведення торгів.

Тендерний комітет — тимчасово створюваний замовником (покупцем) цільовий орган для проведення міжнародних торгів (тендерів).

2》 Орган державного управління, створюваний урядом для проведення спеціальних заходів. Комітет оборони.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комітет — коміте́т іменник чоловічого роду колегіальний орган Орфографічний словник української мови
  2. комітет — див. КОМІСІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. комітет — Лава Словник чужослів Павло Штепа
  4. комітет — КОМІТЕ́Т, у, ч. 1. Колегіальний виборний орган, який керує певною роботою, діяльністю. Мене переведено в Кримський комітет філоксерний (М. Коцюбинський); Його нові товариші – члени міського комітету українських есерів – незадоволено хмурилися (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. комітет — (англ. сommittee) група всередині організації, якій делеговані повноваження якого-небудь завдання або комплексу завдань. Економічний словник
  6. комітет — коміте́т (франц. comite, від лат. committo – доручаю) 1. Державний або партійний орган, що утворюється для керівництва окремою галуззю народного господарства, громадсько-політичною роботою або для керівництва організацією (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. комітет — Коміте́т, -ту; -те́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комітет — КОМІТЕ́Т, у, ч. 1. Колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної або громадської діяльності. Мене переведено в Кримський комітет філоксерний (Коцюб., III, 1956, 126); — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Словник української мови в 11 томах
  9. комітет — рос. комитет колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. Eкономічна енциклопедія