комітет

КОМІТЕ́Т, у, ч.

1. Колегіальний виборний орган, який керує певною роботою, діяльністю.

Мене переведено в Кримський комітет філоксерний (М. Коцюбинський);

Його нові товариші – члени міського комітету українських есерів – незадоволено хмурилися (Д. Бузько);

В полку утворився комітет солдатських депутатів, куди вступили й кілька молодих офіцерів (Б. Антоненко-Давидович);

У Комітеті охорони пам'яток старовини й мистецтва, де я працював тоді за сумісництвом на посаді консультанта, секретар Комітету Стрижиус, Петро Йванович, мене зустрів, підвівшись назустріч (В. Домонтович);

Я сам не вирішую нічого, для цього є комітет, обраний патріотами (В. Владко).

2. Орган державного управління, який виконує певні функції.

Саверій знову дивиться на її сусіда. Ось він який – Броніслав Бортковський, член Політбюро Центрального Комітету Компартії Польщі! (М. Малиновська);

Розповідали, що до війни Марина Миколаївна, тоді ще – сімнадцятилітня чарівна Марина, працювала у Центральному Комітеті українського комсомолу (В. Дрозд);

За рішенням Державного комітету оборони 12 жовтня спішно почала створюватися ще одна лінія оборони – вже на самісіньких підступах до столиці (В. Чемерис);

Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності (з мови документів).

(1) Ба́тьківський коміте́т <�Ба́тьківська ра́да> – виборний орган при школах, дитячих садках та інших дитячих закладах.

Другого дня Женя з першої парти розповіла мені все, що говорили про мене на батьківській раді (Л. Смілянський);

Були батьківські збори, на яких обирали батьківський комітет (В. Нестайко);

(2) Біржови́й коміте́т – орган управління біржею, який обирається загальними зборами членів біржі на певний термін.

Основні функції біржового комітету: контроль за дотриманням статуту біржі, прийом до членів біржі, визначення правил проведення біржових операцій, контроль за допуском біржових цінностей і випуском біржових бюлетенів та ін. (з наук. літ.);

При біржовому комітеті фондової біржі функціонує спеціальна комісія, яка вирішує питання про допуск цінних паперів до котирування, випускає біржові бюлетені (із журн.);

(3) Коміте́ти бідноти́, іст. – у Росії й Україні 1918–1920 рр. – організації сільської бідноти.

У січні 1919 р. на Всеросійському з'їзді земельних відділів, комітетів бідноти і комун було прийнято резолюцію “Про колективізацію землеробства” (з наук. літ.);

(4) Коміте́ти незамо́жних селя́н, іст. – в УРСР 1920–1933 рр. – організації незаможного селянства.

Із проведених досліджень обґрунтовано висновок про те, що комітети незаможних селян як штучно створені більшовиками класові політичні організації сільської бідноти виступили соціальною опорою більшовиків при насадженні радянського режиму в подільському селі (з наук. літ.);

Щоб сприяти реквізиціям, партія організувала комітети незаможних селян (комнезами), члени яких мали переваги при розподілі землі, звільнялися від податків і діставали 10–20 % “здобичі” (з наук. літ.);

(5) Місце́вий коміте́т – колишня назва виборного керівного органу місцевої профспілкової організації – профкому; місцевком.

– Ти он як, гм, забуваєш, що ти член професійної організації. Я як голова місцевого комітету маю право цікавитися настроями в колективі (В. Барка);

– Тоді я це питання виношу на місцевий комітет, і Ковбик підійшов до стіни, оглянувся на Нещадима, приклавши палець до кнопки електродзвоника (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комітет — коміте́т іменник чоловічого роду колегіальний орган Орфографічний словник української мови
  2. комітет — див. КОМІСІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. комітет — -у, ч. 1》 Колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної або громадської діяльності. Біржовий комітет — постійний керівний орган біржі, обраний загальними зборами членів біржі на певний строк і відає її справами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комітет — Лава Словник чужослів Павло Штепа
  5. комітет — (англ. сommittee) група всередині організації, якій делеговані повноваження якого-небудь завдання або комплексу завдань. Економічний словник
  6. комітет — коміте́т (франц. comite, від лат. committo – доручаю) 1. Державний або партійний орган, що утворюється для керівництва окремою галуззю народного господарства, громадсько-політичною роботою або для керівництва організацією (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. комітет — Коміте́т, -ту; -те́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комітет — КОМІТЕ́Т, у, ч. 1. Колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної або громадської діяльності. Мене переведено в Кримський комітет філоксерний (Коцюб., III, 1956, 126); — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Словник української мови в 11 томах
  9. комітет — рос. комитет колегіальний орган управління, що керує будь-якою сферою державної, господарської, суспільної діяльності. Eкономічна енциклопедія