консервування
консервува́ння
1. Спосіб збереження на довгий час продуктів харчування від гниття й бродіння (див. консерви).
2. Збереження матеріалів від гниття до пуску у виробництво, напр. засолювання шкіри кухонною сіллю.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консервування — консервува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- консервування — -я, с. Дія за знач. консервувати 1), 2). Консервування крові — методи збереження крові поза організмом у стані її біологічної функціональної повноцінності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти. Вішання різних предметів над димом належить .. до дуже давніх способів консервування тих предметів, заховання їх від зіпсуття, гниття (І. Словник української мови у 20 томах
- консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти 1, 2. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою (Укр. страви, 1957, 213); Найпоширеніший спосіб консервування крові — це додавання до неї цитрино-кислого натрію (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 202). Словник української мови в 11 томах