1. Великий тлумачний словник сучасної мови

консервування

консервува́ння

-я, с.

Дія за знач. консервувати 1), 2).

Консервування крові — методи збереження крові поза організмом у стані її біологічної функціональної повноцінності.

Консервування органів і тканин — методи впливу на ізольовану від цілісного організму частину (тканину, орган) з метою зберегти її біологічну й функціональну повноцінність.

Консервування харчових продуктів — обробка харчових продуктів, що запобігає їх псуванню і забезпечує тривале зберігання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консервування — консервува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти. Вішання різних предметів над димом належить .. до дуже давніх способів консервування тих предметів, заховання їх від зіпсуття, гниття (І. Словник української мови у 20 томах
  3. консервування — консервува́ння 1. Спосіб збереження на довгий час продуктів харчування від гниття й бродіння (див. консерви). 2. Збереження матеріалів від гниття до пуску у виробництво, напр. засолювання шкіри кухонною сіллю. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти 1, 2. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою (Укр. страви, 1957, 213); Найпоширеніший спосіб консервування крові — це додавання до неї цитрино-кислого натрію (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 202). Словник української мови в 11 томах