1. Словник української мови у 20 томах

консервування

КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. консервува́ти.

Вішання різних предметів над димом належить .. до дуже давніх способів консервування тих предметів, заховання їх від зіпсуття, гниття (І. Франко);

Найпоширеніший спосіб консервування крові – додавання до неї цитрино-кислого натрію (Ю. Смолич);

Нація .. для самого свого буття вимагає задержування і консервування (а не повсякчасного винищування!) цієї вже витвореної національної культури (О. Шугай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консервування — консервува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. консервування — -я, с. Дія за знач. консервувати 1), 2). Консервування крові — методи збереження крові поза організмом у стані її біологічної функціональної повноцінності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консервування — консервува́ння 1. Спосіб збереження на довгий час продуктів харчування від гниття й бродіння (див. консерви). 2. Збереження матеріалів від гниття до пуску у виробництво, напр. засолювання шкіри кухонною сіллю. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти 1, 2. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою (Укр. страви, 1957, 213); Найпоширеніший спосіб консервування крові — це додавання до неї цитрино-кислого натрію (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 202). Словник української мови в 11 томах