консонантизм

консонанти́зм

(від консонант)

сукупність приголосних звуків тієї чи іншої мови, їх ознаки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консонантизм — консонанти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. консонантизм — -у, ч. Система приголосних звуків мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консонантизм — КОНСОНАНТИ́ЗМ, у, ч., лінгв. Система приголосних звуків мови. У консонантизмі слід відзначити появу нового звука [ґ], який прийшов в українську мову разом зі словами іншомовного походження; передавався він буквосполукою “кг”: буркгомистр, кгвалть... Словник української мови у 20 томах
  4. консонантизм — КОНСОНАНТИ́ЗМ, у, ч. Система приголосних звуків мови. Вона [українська мова] має кілька засобів до урівноваження вокалізму з консонантизмом, себто кількості голосівок з шелестівками (Сам. Словник української мови в 11 томах