консонантизм
КОНСОНАНТИ́ЗМ, у, ч., лінгв.
Система приголосних звуків мови.
У консонантизмі слід відзначити появу нового звука [ґ], який прийшов в українську мову разом зі словами іншомовного походження; передавався він буквосполукою “кг”: буркгомистр, кгвалть, кгрунть (з наук. літ.);
Вона [українська мова] має кілька засобів до урівноваження вокалізму з консонантизмом, себто кількості голосівок з шелестівками (В. Самійленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консонантизм — консонанти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- консонантизм — -у, ч. Система приголосних звуків мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- консонантизм — консонанти́зм (від консонант) сукупність приголосних звуків тієї чи іншої мови, їх ознаки. Словник іншомовних слів Мельничука
- консонантизм — КОНСОНАНТИ́ЗМ, у, ч. Система приголосних звуків мови. Вона [українська мова] має кілька засобів до урівноваження вокалізму з консонантизмом, себто кількості голосівок з шелестівками (Сам. Словник української мови в 11 томах