континуум

конти́нуум

(від лат. continuum – неперервних утворень (напр., сукупності всіх точок будь-якого відрізка прямої).

2. Назва потужності множини дійсних чисел.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. континуум — конти́нуум 1 іменник чоловічого роду математичний об'єкт конти́нуум 2 іменник чоловічого роду безперервність, простір Орфографічний словник української мови
  2. континуум — ч. 1》 род. -у. Назва неперервних утворень. 2》 род. -а. Назва потужності множини дійсних чисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. континуум — КОНТИНУУМ (від лат. continuum — неперервне, суцільне) — поняття "К." вживається для позначення неперервних утворень у математиці, природознавстві і філософії. Філософський енциклопедичний словник