континуум

конти́нуум

ч.

1》 род. -у. Назва неперервних утворень.

2》 род. -а. Назва потужності множини дійсних чисел.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. континуум — конти́нуум 1 іменник чоловічого роду математичний об'єкт конти́нуум 2 іменник чоловічого роду безперервність, простір Орфографічний словник української мови
  2. континуум — конти́нуум (від лат. continuum – неперервних утворень (напр., сукупності всіх точок будь-якого відрізка прямої). 2. Назва потужності множини дійсних чисел. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. континуум — КОНТИНУУМ (від лат. continuum — неперервне, суцільне) — поняття "К." вживається для позначення неперервних утворень у математиці, природознавстві і філософії. Філософський енциклопедичний словник