1. Орфографічний словник української мови

континуум

конти́нуум 1

іменник чоловічого роду

математичний об'єкт

конти́нуум 2

іменник чоловічого роду

безперервність, простір

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. континуум — ч. 1》 род. -у. Назва неперервних утворень. 2》 род. -а. Назва потужності множини дійсних чисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. континуум — конти́нуум (від лат. continuum – неперервних утворень (напр., сукупності всіх точок будь-якого відрізка прямої). 2. Назва потужності множини дійсних чисел. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. континуум — КОНТИНУУМ (від лат. continuum — неперервне, суцільне) — поняття "К." вживається для позначення неперервних утворень у математиці, природознавстві і філософії. Філософський енциклопедичний словник