1. Словник іншомовних слів Мельничука

конунг

ко́нунг

(старосканд. konungr – ватажок)

у скандінавських народів за середньовіччя спочатку військовий вождь племені, з утворенням держав у Швеції, Данії і Норвегії – король.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конунг — -а, ч. Військовий вождь, вищий представник родової знаті у скандинавів у період середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конунг — КО́НУНГ, а, ч., іст. 1. У скандинавських народів за середньовіччя – військовий вождь племені. Конунги очолювали окремі племена або населення певної території, деякі керували походами вікінгів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах