1. Словник іншомовних слів Мельничука

конічний

коні́чний

той, що має вигляд конуса;

¤ к-а поверхня – геометричне місце прямих (твірних), що проходять через дану точку й перетинають дану криву (напрямну);

¤ к-і перерізи – лінії перерізу прямого кругового конуса площиною, а саме: коло, еліпс, парабола, гіпербола;

¤ к-а перспектива – спосіб проектування предмета на площину пучком прямих, що виходять з однієї точки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конічний — коні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конічний — -а, -е. Прикм. до конус. || Який має форму конуса. Конічні перерізи мат. — лінії, які отримуються перетином прямого кругового конуса площинами, що не проходять через його вершину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конічний — КОНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нус. У школі Монжа було розроблено уявлення про прямолінійні обертання конічних перерізів, що відкрило можливості обстеження таких поверхонь, на яких евклідова геометрія виявилася вже нечинною (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. конічний — Коні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. конічний — КОНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нус. Конічною поверхнею називається поверхня, що утворюється рухом прямої, яка переміщається в просторі так, що вона при цьому постійно проходить через нерухому точку й перетинає дану лінію (Геом. Словник української мови в 11 томах