криза

кри́за

(від грец. κρίσις – вихід, закінчення)

1. Складний, загострений стан, різкий перелом або занепад.

2. Загальна К. капіталізму – К. світової системи капіталізму, що охоплює всі сторони сучасного капіталістичного суспільства – економіку, політику й ідеологію.

3. К. політична – загострення політичних суперечностей в країні, коли «низи не хочуть», а «верхи не можуть» жити по-старому;

¤ революційна К. назріває в час найбільшого загострення класових суперечностей при революційній ситуації;

¤ К. урядова виникає в період, коли буржуазний уряд іде у відставку через вотум недовір’я, виражений парламентом.

4.. К. економічна – надвиробництво товарів за капіталізму, що періодично повторюється і неминуче призводить до загострення всіх суперечностей капіталістичного ладу. Особливо гострими економічні К. стають в епоху імперіалізму, коли небачено посилюються класові суперечності і класова боротьба.

5.. К. енергетична – зумовлена відставанням виробництва первісних енергоресурсів від зростаючого обсягу загального енергоспоживання, нестача енергетичних ресурсів у капіталістичних країнах на сучасному етапі розвитку державно-монополістичного капіталізму, пов’язана з економічними, політичними та іншими обставинами.

6. мед. Переломний момент у перебігу хвороби.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криза — кри́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. криза — Термін, який використовується в соціальній роботі в двох значеннях: 1) стан внутрішнього конфлікту, який переживає людина або група людей в зв’язку з появою складної життєвої ситуації... Словник із соціальної роботи
  3. криза — Злам, загострення; (душевна) розлад; (економіки) крах, банкрутство; (політична) розрух; (хвороби) поворотний пункт, перелам; (з чим) нестача чого. Словник синонімів Караванського
  4. криза — -и, ж. 1》 Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища. Душевна криза. 2》 Періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: скорочення виробництва... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. криза — Скрута, перепад Словник чужослів Павло Штепа
  6. криза — КРИ́ЗА, и, ж. 1. Різке погіршення звичайного стану речей; злам, загострення становища. Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати (Леся Українка); В лекціях і диспутах точаться дискусії фахівців театральної справи про кризу театру (В. Словник української мови у 20 томах
  7. криза — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови
  8. криза — Кри́за, -зи, -зі; кри́зи, криз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. криза — КРИ́ЗА, и, ж. 1. Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища. Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати (Л. Укр., V, 1955, 59); Лист до Проскурових не тільки не послабив кризи, а ще більше її ускладнив (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
  10. криза — рос. кризис надскладне становище, загострена ситуація, занепад. К. буває економічна, політична, соціальна, урядова, енергетична тощо. Eкономічна енциклопедія