криза

КРИ́ЗА, и, ж.

1. Різке погіршення звичайного стану речей; злам, загострення становища.

Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати (Леся Українка);

В лекціях і диспутах точаться дискусії фахівців театральної справи про кризу театру (В. Еллан-Блакитний);

– Зараз у тебе, здається, криза. Ти стоїш на роздоріжжі, чого з тобою ще ніколи не було (О. Авраменко, В. Авраменко).

2. Різке погіршення економіки країни: скорочення виробництва, розлад кредитних і грошових відносин, банкрутство фірм, масове безробіття і зубожіння населення.

Світова криза кінця 20-х – поч. 30-х рр. ХХ ст. була важким випробуванням для великих земельних маєтків Волині (з наук. літ.);

Причину промислових криз М. Туган-Барановський убачав у порушеннях, що трапляються в кожній зі сфер суспільного відтворення загалом, обмеженості продуктивних сил суспільства (з наук. літ.);

У першій половині V тис. до н. е. у районах сучасного лівобережного лісостепу екологічна ситуація майже не постраждала від аридизації клімату й залишалася стабільнішою, господарчої кризи тут не спостерігалося (з навч. літ.).

3. мед. Переломний момент хвороби, після якого стан хворого різко поліпшується або погіршується.

Чотирнадцятий день минув передучора від часу, як моя мати лягла в постіль.., криза минула щасливо (О. Кобилянська);

Після страшних годин кризи, коли нарешті в хворого усталилася температура, Микола вперше попросив їсти (Б. Антоненко-Давидович);

Перед світанком у хворого відбулася криза, йому стало легше (А. Шиян).

4. Гостра нестача чого-небудь.

В місті була, либонь, житлова криза, – на руїнах колишньої церкви стояли величезні брезентові намети.., і там жили якісь люди; це там, зразу біля Амуру, і це на 50-ступневому [50-градусному] морозі... (І. Багряний);

Під час Першої світової війни транспортна криза, яка наростала, вносила дезорганізацію у виробництво (із журн.);

Паливна криза зумовила збільшення цін на нафту та скорочення авіаперевезень (з газ.).

△ (1) Демографі́чна кри́за, соц. – низький приріст чисельності населення або його повна відсутність.

Якщо вирівнювання доходів у країні не відбудеться, це може призвести до дефіциту трудових ресурсів та спровокувати демографічну кризу (з наук. літ.);

Зусилля держави матеріально заохотити народжуваність небезуспішні, їх слід вітати. Але чи здатні вони подолати демографічну кризу? (із журн.);

Демографічна криза подолана. Протягом наступного сторіччя Земля зможе переселити до далеких світів два-три мільярди чоловік (О. Бердник);

(2) Іде́йна кри́за – знецінення ідей, що склалися в певному суспільному середовищі, політичній течії тощо, яке супроводжується ідейним розладом серед колишніх однодумців, хитаннями, пошуками нових ідей і т. ін.

Протистояння художніх стилів у середині ХІХ ст. загострилося з появою прихильників сентименталізму, романтизму, реалізму, тому ідейна криза академізму ХІХ ст. усвідомлювалася все більше (з навч. літ.);

Секуляризацію нині часто розглядають як одну з причин певної ідейної кризи, занепаду ціннісних орієнтирів серед європейців (з газ.);

(3) Екологі́чна криза – порушення взаємозв'язку всередині екосистеми та необоротні явища в біосфері, які загрожують існуванню живому організму.

Не тільки антропогенна діяльність може бути причиною екологічних криз (з наук. літ.);

Державне регулювання здійснюється для ліквідації локальних екологічних криз та для створення гідних умов життєдіяльності населення (з навч. літ.);

(4) Економі́чна кри́за – різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття і т. ін.

Кінець 70-х – початок 80-х рр. ХХ ст. у повному розумінні є періодом початку широкомасштабної, тотальної економічної кризи (з наук. літ.);

Показником економічної кризи є скорочення зростання економіки до нуля відсотків або від'ємних значень упродовж двох-трьох кварталів (з навч. літ.);

Застосувати винахід на батьківщині, де саме настала страшна економічна криза, виявилося неможливо (Д. Бузько);

Тамілі через економічну кризу в країні зарплати ніхто не платив (Г. Тарасюк);

Через економічну кризу нам стипендій не виплачують по кілька місяців (А. Дністровий);

(5) Урядо́ва кри́за – ситуація, коли уряд утратив підтримку парламенту й змушений піти у відставку.

У тих країнах, де кабінет міністрів формується за участю парламенту і на коаліційній основі, часто виникають урядові кризи (з навч. літ.);

Грізне напруження вляглось, і коли незабаром виникла нова урядова криза через фінансовий скандал.., спритний і рішучий пан Монті став у новому кабінеті морським міністром (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека);

Радник Президента заявив: те, що люди вийшли на страйк, – це серйозна урядова криза (з газ.);

(6) Фіна́нсова кри́за – глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними та політичними чинниками.

Під час фінансової кризи економічні можливості країни обмежені, тому потреби суспільства не відповідають обсягам наданих коштів (з наук. літ.);

За часів фінансової кризи в Україні у серпні–грудні 1998 року відбувалася різка девальвація грошової одиниці (з наук.-попул. літ.);

Розумів [Бронко], що при сучасній фінансовій кризі “безробітний жених” – це жалюгідна фігура (Ірина Вільде);

Бізнес накрився після загальної фінансової кризи? і чоловік насилу знайшов роботу, де платили значно менше, аніж на тій, яку він залишив (А. Кокотюха).

◇ (7) Душе́вна (життє́ва) кри́за – гостре невдоволення собою, своєю діяльністю.

Цілий день, а потім цілу ніч Дмитрію не давав покою образ дівчини в рожевому платті й з голубою парасолькою.., що нарешті в час його душевної кризи явилась до нього такою цікавою співбесідницею (М. Хвильовий);

Вони йшли по власній землі, але ніби зовсім того й не знали чи не хотіли знати. Якийсь жахливий парадокс був захований у цьому всьому..: жах внутрішнього розвалу, безнадії, нестерпної душевної кризи (І. Багряний);

Думки про смерть є незаперечною ознакою життєвої кризи (Ю. Андрухович).