криза

I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил., СУТУ́Ж на що, на кого, підсил. рідко; НЕДОСТА́ЧА чого, у чому, НЕХВА́ТКА розм., НЕДОХВА́Т розм. рідко, НЕВИ́СТАЧКА розм. рідко, НЕДОСТА́ТНІСТЬ чого, яка, мед. (відсутність достатньої кількості); ВІДСУ́ТНІСТЬ (повний брак). Груди дівчинки здіймались важко, часто; хвора, здавалось, не встигала дихати, задихалась від браку повітря (Ю. Збанацький); В селі завжди була нестача води, особливо в літню спеку, коли рівень її спадав (М. Томчаній); — Під моєю (Потоцького) булавою стоїть сорок п'ять тисяч хороброго війська, сто гармат. В ядрах, у поросі нестатку немає і не буде (Н. Рибак); — Розумієш, — каже Панько, — дефіцит із гітарами. Може, гармошку подужаєш (Ю. Яновський); Книжковий голод; Паливна криза; — А чого ви, Килино, не налагодите своє особисте життя? — А з ким його налагоджу? Хіба не знаєте, який у нас сутуж на мужиків? (Ю. Мокрієв); Того року був недорід: хліба в людей було обмаль, а коли хліба було мало, то і в грошах була недостача (І. Нечуй-Левицький); Киснева недостатність; — Відсутність чемності — теж пережиток варварства, а от живемо й терпимо (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криза — кри́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. криза — Термін, який використовується в соціальній роботі в двох значеннях: 1) стан внутрішнього конфлікту, який переживає людина або група людей в зв’язку з появою складної життєвої ситуації... Словник із соціальної роботи
  3. криза — Злам, загострення; (душевна) розлад; (економіки) крах, банкрутство; (політична) розрух; (хвороби) поворотний пункт, перелам; (з чим) нестача чого. Словник синонімів Караванського
  4. криза — -и, ж. 1》 Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища. Душевна криза. 2》 Періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: скорочення виробництва... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. криза — Скрута, перепад Словник чужослів Павло Штепа
  6. криза — КРИ́ЗА, и, ж. 1. Різке погіршення звичайного стану речей; злам, загострення становища. Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати (Леся Українка); В лекціях і диспутах точаться дискусії фахівців театральної справи про кризу театру (В. Словник української мови у 20 томах
  7. криза — кри́за (від грец. κρίσις – вихід, закінчення) 1. Складний, загострений стан, різкий перелом або занепад. 2. Загальна К. капіталізму –... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. криза — Кри́за, -зи, -зі; кри́зи, криз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. криза — КРИ́ЗА, и, ж. 1. Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища. Ваша справа ще молода, а вже мусила різні кризи перебувати (Л. Укр., V, 1955, 59); Лист до Проскурових не тільки не послабив кризи, а ще більше її ускладнив (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах
  10. криза — рос. кризис надскладне становище, загострена ситуація, занепад. К. буває економічна, політична, соціальна, урядова, енергетична тощо. Eкономічна енциклопедія