куга
куга́
(від тюрк. кога – комиш, тростина)
назва двох видів трав’янистих багаторічних рослин родини осокових.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куга — куга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- куга — див. водорості Словник синонімів Вусика
- куга — -и, ж. 1》 Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. 2》 діал. Рогіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куга — КУГА́, и́, ж. 1. Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. З куги плете собі Васюта бриль (Б. Грінченко); Хлоп'якам заважали кудлаті очеретинки, що стирчали з-під криги, гострячки безлистої куги (О. Словник української мови у 20 томах
- куга — КУГА́, и, ж. 1. (Schoenoplectus Palla.). Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. З куги плете собі Васюта бриль (Гр., І,. Словник української мови в 11 томах
- куга — Куга, -ги ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35. Словник української мови Грінченка