1. Словник іншомовних слів Мельничука

курсив

курси́в

[від лат. cursiva (littera) – скоропис]

1. Скорописний почерк у єгипетській, грецькій, латинській та інших системах письма.

2. Друкарський похилий шрифт для наборного виділяння в тексті; деякі літери К. мають накреслення, подібне до рукописного.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курсив — курси́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курсив — -у, ч. 1》 Друкарський похилий шрифт із начертанням літер, подібним до рукописного. 2》 Те саме, що скоропис. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курсив — Письмівка, див. скоропис Словник чужослів Павло Штепа
  4. курсив — КУРСИ́В, у, ч. 1. Друкарський похилий шрифт із літерами, подібними до рукописних. Підкресливши для курсиву коротку присвяту “Пам'яті Сергія Загірного”, він, забравши рукопис в портфель, пішов його здати (В. Словник української мови у 20 томах
  5. курсив — Поточна назва похилого друкарського шрифту. Універсальний словник-енциклопедія
  6. курсив — Курси́в, -ву; -си́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. курсив — КУРСИ́В, у, ч. 1. Друкарський похилий шрифт з начертанням літер, подібним до рукописного. Дотримуючись послідовно буквалізму, слово вечорниці в українському тексті теж виділили курсивом (Пит. перекл., 1957, 23). Словник української мови в 11 томах