курсив
КУРСИ́В, у, ч.
1. Друкарський похилий шрифт із літерами, подібними до рукописних.
Підкресливши для курсиву коротку присвяту “Пам'яті Сергія Загірного”, він, забравши рукопис в портфель, пішов його здати (В. Підмогильний);
Вихідного дня в безлюдній друкарні ми взялись самі набирати свої вірші найкращими шрифтами – світлим цицеро та дефіцитним у нас курсивом (О. Гончар);
За мене пише комп'ютер – кирилицею, латинкою, яким завгодно шрифтом, болдом, курсивом, італіком – чітко, красиво, акуратно, але мій почерк розсипався, від невжитку атрофувався (Л. Костенко);
Дотримуючись послідовно буквалізму, слово вечорниці в українському тексті теж виділили курсивом (з наук. літ.).
2. Те саме, що скоро́пис.
Був ще й третій тип письма – “скоропис”, або курсив, що з відповідними змінами дійшов до наших днів (з наук. літ.);
Вже в XVI ст. півустав поступово переходить у скоропис (курсив), що в XVII ст. стає панівним (з наук. літ.).
(1) Курси́в мій (наш) – вказівка при цитуванні, що надруковані курсивом слова виділені не в оригіналі.
Сироватка їв не поспішаючи, ложку ніс до рота красиво (курсив мій. — Т. І.), підставляючи під неї човником долоню (з наук. літ.);
Можливо, йдеться про сінокіс у мокрій (болотистій) долині якоїсь річки (потоку) (курсив наш. – С. В.) (з наук. літ.);
Робить елегантний підсумок: кожна нація поділена, але вона існує і розвивається за рахунок цих поділів” (курсив наш. – І.С.). (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- курсив — курси́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- курсив — -у, ч. 1》 Друкарський похилий шрифт із начертанням літер, подібним до рукописного. 2》 Те саме, що скоропис. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курсив — Письмівка, див. скоропис Словник чужослів Павло Штепа
- курсив — курси́в [від лат. cursiva (littera) – скоропис] 1. Скорописний почерк у єгипетській, грецькій, латинській та інших системах письма. 2. Друкарський похилий шрифт для наборного виділяння в тексті; деякі літери К. мають накреслення, подібне до рукописного. Словник іншомовних слів Мельничука
- курсив — Поточна назва похилого друкарського шрифту. Універсальний словник-енциклопедія
- курсив — Курси́в, -ву; -си́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- курсив — КУРСИ́В, у, ч. 1. Друкарський похилий шрифт з начертанням літер, подібним до рукописного. Дотримуючись послідовно буквалізму, слово вечорниці в українському тексті теж виділили курсивом (Пит. перекл., 1957, 23). Словник української мови в 11 томах