курсивний
КУРСИ́ВНИЙ, а, е.
Прикм. до курси́в.
Щодо нахилу шрифти поділяють на прямі, курсивні й похилі (з наук. літ.);
В алфавітному покажчику пряма цифра вказує на сторінку тексту, курсивна – на сторінку приміток (з наук. літ.);
З допомогою курсивних абревiатур вказується говiрка i джерело фiксацiї (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курсивний — курси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- курсивний — -а, -е. Прикм. до курсив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курсивний — Курси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- курсивний — КУРСИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до курси́в. Словник української мови в 11 томах