курсивний

КУРСИ́ВНИЙ, а, е.

Прикм. до курси́в.

Щодо нахилу шрифти поділяють на прямі, курсивні й похилі (з наук. літ.);

В алфавітному покажчику пряма цифра вказує на сторінку тексту, курсивна – на сторінку приміток (з наук. літ.);

З допомогою курсивних абревiатур вказується говiрка i джерело фiксацiї (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курсивний — курси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курсивний — -а, -е. Прикм. до курсив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курсивний — Курси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. курсивний — КУРСИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до курси́в. Словник української мови в 11 томах