1. Словник іншомовних слів Мельничука

кібела

кібе́ла

(грец. Κυβέλη)

«мати богів» у Фрігії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Культ К. був поширений у всьому античному світі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кібела — -и, ж. "Мати богів" у Фригії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кібела — Праукраїнська богиня родючости Словник чужослів Павло Штепа
  3. Кібела — Фриґійська богиня плодючості, врожаю, весни та гірської природи; у Малій Азії їй поклонялись у вигляді чорного каменю; ототожнювана з грец. Артемідою, Реєю та Деметрою. Універсальний словник-енциклопедія