кібела
Праукраїнська богиня родючости
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кібела — -и, ж. "Мати богів" у Фригії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кібела — кібе́ла (грец. Κυβέλη) «мати богів» у Фрігії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Культ К. був поширений у всьому античному світі. Словник іншомовних слів Мельничука
- Кібела — Фриґійська богиня плодючості, врожаю, весни та гірської природи; у Малій Азії їй поклонялись у вигляді чорного каменю; ототожнювана з грец. Артемідою, Реєю та Деметрою. Універсальний словник-енциклопедія