кібела

кібе́ла

-и, ж.

"Мати богів" у Фригії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кібела — кібе́ла (грец. Κυβέλη) «мати богів» у Фрігії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Культ К. був поширений у всьому античному світі. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. кібела — Праукраїнська богиня родючости Словник чужослів Павло Штепа
  3. Кібела — Фриґійська богиня плодючості, врожаю, весни та гірської природи; у Малій Азії їй поклонялись у вигляді чорного каменю; ототожнювана з грец. Артемідою, Реєю та Деметрою. Універсальний словник-енциклопедія