лама
ла́ма
I
(ісп. llama, з мови кечуа)
рід ссавців родини верблюдових. Поширені в Південній Америці. Розводять заради вовни; використовують як в’ючних тварин.
II
(тібетське блама, букв. – найвищий)
буддійський чернець у Тібеті, Монголії, Бурятії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лама — ла́ма 1 іменник жіночого роду, істота тварина ла́ма 2 іменник чоловічого роду, істота буддійський чернець Орфографічний словник української мови
- лама — I -и, ж. Південноамериканська в'ючна тварина родини верблюдів. II -и, ч. У Тибеті та Монголії – монах-буддист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканський ссавець родини верблюдових з довгою і тонкою шиєю, відносно малою, зазвичай високо піднятою головою та високими загостреними вухами. Складаю їстівні припаси: Сухарі, консерви, сир од лам (М. Словник української мови у 20 томах
- лама — I назва тибетського або монгольського буддистського монаха; від назви л. походить поширена назва тибетського буддизму — ламаїзм. II ссавець з родини верблюдів; вис. у холці бл. 1,2 м, маса бл. Універсальний словник-енциклопедія
- лама — Ла́ма, -ми; ла́ми, лам (буд. свящ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканська в’ючна тварина родини верблюдів. В Київському зоопарку одержано .. приплід від південноамериканських верблюдів — лам (Наука.. Словник української мови в 11 томах