лама

ла́ма

I -и, ж.

Південноамериканська в'ючна тварина родини верблюдів.

II -и, ч.

У Тибеті та Монголії – монах-буддист.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лама — ла́ма 1 іменник жіночого роду, істота тварина ла́ма 2 іменник чоловічого роду, істота буддійський чернець Орфографічний словник української мови
  2. лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканський ссавець родини верблюдових з довгою і тонкою шиєю, відносно малою, зазвичай високо піднятою головою та високими загостреними вухами. Складаю їстівні припаси: Сухарі, консерви, сир од лам (М. Словник української мови у 20 томах
  3. лама — ла́ма I (ісп. llama, з мови кечуа) рід ссавців родини верблюдових. Поширені в Південній Америці. Розводять заради вовни; використовують як в’ючних тварин. II (тібетське блама, букв. – найвищий) буддійський чернець у Тібеті, Монголії, Бурятії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лама — I назва тибетського або монгольського буддистського монаха; від назви л. походить поширена назва тибетського буддизму — ламаїзм. II ссавець з родини верблюдів; вис. у холці бл. 1,2 м, маса бл. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лама — Ла́ма, -ми; ла́ми, лам (буд. свящ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканська в’ючна тварина родини верблюдів. В Київському зоопарку одержано .. приплід від південноамериканських верблюдів — лам (Наука.. Словник української мови в 11 томах