лама

ЛА́МА¹, и, ж.

Південноамериканський ссавець родини верблюдових з довгою і тонкою шиєю, відносно малою, зазвичай високо піднятою головою та високими загостреними вухами.

Складаю їстівні припаси: Сухарі, консерви, сир од лам (М. Рильський);

Де не пройде жодна машина, де в розпачі розведе руками людина, де відмовиться йти навіть терплячий віслюк, там пройде лама (І. Білик);

Незважаючи на відсутність горба, у лам багато спільних рис з верблюдами (з наук. літ.);

Головною цінністю лами для людини є її високоякісна вовна, що широко використовується в легкій промисловості (з наук.-попул. літ.);

В Київському зоопарку одержано .. приплід від південноамериканських верблюдів – лам (з газ.);

// Хутро та шкіра цієї тварини.

Вона була в старенькій шубі з лами, розкуйовдженій і золотистій і в зеленій шапочці (І. Жиленко);

Тесть із Афганістану тих дублянок цілий контейнер пригнав, то ті їй теж були не такі, бо в тих уже всі ходили – з лами, з такими білими хвостами, як соплі (О. Забужко).

ЛА́МА², и, ч.

У Тибеті та Монголії – монах-буддист.

Одне тільки слово – мир – привело сюди, в Париж, у цей зал, .. старенького індуса, тібетського ламу, англійського докера (Н. Рибак);

Мир і спокій місця напували мене, а прем'єр в манатті лами променився світлом (Любко Дереш);

Шанування лами розглядається як шанування самого Будди (з наук. літ.);

// Релігійний вчитель в тибетському буддизмі.

Перший західний лама, від якого багато людей уперше почули про вчення Діамантового шляху і отримали передачу методів, що ведуть до Просвітлення, – данець Оле Нідал (з наук.-попул. літ.);

Тибетські лами передають безперервну традицію медитації під час відвідин багатьох буддійських центрів Карма Каґ'ю в усьому світі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лама — ла́ма 1 іменник жіночого роду, істота тварина ла́ма 2 іменник чоловічого роду, істота буддійський чернець Орфографічний словник української мови
  2. лама — I -и, ж. Південноамериканська в'ючна тварина родини верблюдів. II -и, ч. У Тибеті та Монголії – монах-буддист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лама — ла́ма I (ісп. llama, з мови кечуа) рід ссавців родини верблюдових. Поширені в Південній Америці. Розводять заради вовни; використовують як в’ючних тварин. II (тібетське блама, букв. – найвищий) буддійський чернець у Тібеті, Монголії, Бурятії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лама — I назва тибетського або монгольського буддистського монаха; від назви л. походить поширена назва тибетського буддизму — ламаїзм. II ссавець з родини верблюдів; вис. у холці бл. 1,2 м, маса бл. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лама — Ла́ма, -ми; ла́ми, лам (буд. свящ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лама — ЛА́МА¹, и, ж. Південноамериканська в’ючна тварина родини верблюдів. В Київському зоопарку одержано .. приплід від південноамериканських верблюдів — лам (Наука.. Словник української мови в 11 томах