левірат
левіра́т
(від лат. levir – дівер)
шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- левірат — левіра́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- левірат — -у, ч. Шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- левірат — ЛЕВІРА́Т, а, ч. Шлюбний звичай у багатьох народів, який дозволяв або навіть зобов'язував молодшого брата покійного чоловіка одружуватися з удовою. Словник української мови у 20 томах