левірат

ЛЕВІРА́Т, а, ч.

Шлюбний звичай у багатьох народів, який дозволяв або навіть зобов'язував молодшого брата покійного чоловіка одружуватися з удовою.

Матримоніальна поведінка у скіфському суспільстві визначається такими рисами: раннім вступом у шлюб більшості жінок; можливістю раннього овдовіння; пов'язаним з цим звичаєм левірату (з наук.-попул. літ.);

Шлюб між Скілом та жінкою вбитого Аріапіфа – Опоєю є класичним прикладом левірату (з наук.-попул. літ.);

У деяких народів з полігамною формою шлюбу існував звичай левірату, згідно з яким на вдові повинен був одружитися брат або інший близький родич померлого чоловіка (з навч. літ.).