левірат

левіра́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левірат — -у, ч. Шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. левірат — ЛЕВІРА́Т, а, ч. Шлюбний звичай у багатьох народів, який дозволяв або навіть зобов'язував молодшого брата покійного чоловіка одружуватися з удовою. Словник української мови у 20 томах
  3. левірат — левіра́т (від лат. levir – дівер) шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу. Словник іншомовних слів Мельничука