1. Орфографічний словник української мови

левіт

леві́т

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левіт — -а, ч. 1》 іст. Священнослужитель у древніх євреїв. 2》 перен., заст. Співець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. левіт — ЛЕВІ́Т¹ див. леві́ти. ЛЕВІ́Т², а, ч. 1. іст. Особливий клас священнослужителів у системі давньоєврейського культу. Одяг цадика нагадував убрання стародавніх левітів, навіть на голові його красувалася рогата шапочка (М. Старицький); Жидівське духовенство . Словник української мови у 20 томах
  3. левіт — Леві́т, -та; -ві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. левіт — ЛЕВІ́Т, а, ч. 1. іст. Священнослужитель у древніх євреїв. — Ти в руїнах тепера, єдиний наш храм.. Всі пророки твої від тебе відреклись І левітів немає з тобою (Л. Укр., І, 1951, 129). 2. перен., заст. Співець. Словник української мови в 11 томах