1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

левіт

Леві́т, -та; -ві́ти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левіт — леві́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. левіт — -а, ч. 1》 іст. Священнослужитель у древніх євреїв. 2》 перен., заст. Співець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. левіт — ЛЕВІ́Т¹ див. леві́ти. ЛЕВІ́Т², а, ч. 1. іст. Особливий клас священнослужителів у системі давньоєврейського культу. Одяг цадика нагадував убрання стародавніх левітів, навіть на голові його красувалася рогата шапочка (М. Старицький); Жидівське духовенство . Словник української мови у 20 томах
  4. левіт — ЛЕВІ́Т, а, ч. 1. іст. Священнослужитель у древніх євреїв. — Ти в руїнах тепера, єдиний наш храм.. Всі пророки твої від тебе відреклись І левітів немає з тобою (Л. Укр., І, 1951, 129). 2. перен., заст. Співець. Словник української мови в 11 томах