1. Словник іншомовних слів Мельничука

ліквідаторство

ліквіда́торство

(від лат. liquido – закінчую справу)

крайня права меншовицька опортуністична течія в РСДРП, яка виникла в роки реакції (1907 – 10 pp.) і була породжена деморалізацією дрібнобуржуазних елементів у партії після поразки революції 1905 – 07 pp. Представники Л. виступали проти теоретичних, тактичних і організаційних принципів РСДРП, зрікалися революційної програми партії, заперечували класову боротьбу пролетаріату та його керівну роль у революції, домагалися ліквідації нелегальної марксистської партії пролетаріату, замість якої хотіли створити нову, легальну реформістську партію. Поєднуючи нелегальні й легальні форми роботи, партія розгромила ліквідаторів. У 1912 р. на VI (Празькій) Всеросійській конференції РСДРП ліквідаторів було виключено з партії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліквідаторство — ліквіда́торство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ліквідаторство — -а, с. 1》 Схильність до знищення чого- або кого-небудь. 2》 іст. Меншовицька опортуністична течія в РСДРП, яка виникла після поразки революції 1905-1907 рр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліквідаторство — ЛІКВІДА́ТОРСТВО, а, с. Напрям у РСДРП (1907–1912 рр.), речники якого виступали за ліквідацію нелегальної революційної партії й за створення легальної реформістської партії, заперечуючи потребу боротьби за допомогою методів насильства. Словник української мови у 20 томах
  4. ліквідаторство — Ліквіда́торство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ліквідаторство — ЛІКВІДА́ТОРСТВО, а, с. Крайня права меншовицька опортуністична течія в РСДРП, прихильники якої заперечували революційну класову боротьбу пролетаріату і його керівну роль у революції, домагалися ліквідації нелегальної революційної партії робітничого класу. Словник української мови в 11 томах